вівторок, 19 травня 2009 р.

Питання освіти...

Передмова: Приблизно місяців дев'ять тому я вирішив підти до аспірантури на кафедру де я вчився. Сдавши три іспити я був зарахований на спеціальність "Фізика твердого тіла". Провчившись пару місяців я став вести лабораторні роботи у першого та у четвертого курсу... Все це я ппишу заради того, щоб читачеві не здалося що цю статтю я пишу не маючі не відносини до викладання або немаючи не яких навиків у викладанні...
Так ось про що саме я хотів поговорити... Річ у тому що дивлячись (мало того ще викладаючи їм та принимаючі в них лабораторні) кожного тижня на першокурсників університету нормальна людине просто не може не помітити у що .еретворює держава нашу молодь... Так, саме те я і хотів сказати... не молодь перетворюється, а держава перетворює молодь...
Зараз я поясню що я хотів цим сказати. В мене на першому курсі 18 студентів (було на початку цього симестру 20 але двох виключили). Так ось, десь 2 студенти - це банальні ледарі. Такі є в будь якій группі, будь якого університету. Десь 4 студенти - люди які не виказують не яких емоцій до навчання, але вони просто роблять те що їм скажуть (те що іде по програмі мін. вузу України). 4 студенти - люди які хотять навчатися, їм це цікаво (небуду казати про них на іньших придметах - бо незнаю), вони задають питання, вчать дома і т. д., і т. п. Саме страшне це всі останні. Дехто з них у відкриту каже, що йому навчання в університеті не треба, не подобаєтся..., інші це не кажуть але по них видно, що вони краще пішлиби після школи у машинобудівний технікум, на перукаря, на повара... А на питання навіщо ж ви прийшли до університету відповідають щось на зразок: "А мені батькі сказали", "А нада же корочку" і т. д.
Тут виникає питання: "А хто в цьому винен?". Батьки які майже насильно пхають дітей у ВУЗ аргументуючі це словами: "Ты же без корочки пропадёш", "Кому ты нужен будеш", "Не закончиш университет, пойдёш быкам хвосты крутить", або держава яка поставила такі умови життя? І саме цікаве в цьому випадку те, що ті студенти які поступали у ВУЗ або з примхи батьків, або з міркувань, що в цій державі крім дипломованих магістрів та спеціалістів ніхто не потрібен (а цій державі взагалі ні хто не потрібен) все одно стануть тим ким хотіли бути (автомайстри, кухарі, перукарі...).
Мені здається що на початку цієї біди (а я вважаю що це саме біда нації) стоїть саме держава, а батькі - це вже як наслідок симбіозу таких факторів як: бажання для своїх дітей найкращого + аналізу ситуації (по цьому питанню) в державі.
Це були мої думки... А як вважаєте ви?